Навіщо потрібне абстрактне кохання?

Люди нерідко надають перевагу уявному ідеальному образу партнера і самотності, аби лише не руйнувати власні стереотипи. 

Гірший, ніж Валєра

Ми роками мріємо про когось, але не наважуємося йому хоча б натякнути про свої почуття. Можемо навіть жити з кимось, а в уяві будувати стосунки з іншим.

Виправдовуємо себе тим, що повсякденне життя - це одне, а романтична любов - щось зовсім протилежне.

Тривалі стосунки, які існують лише в уяві і не мають нічого спільного з реальністю, і є абстрактним коханням.

Воно комфортне і безпечне, бо не принесе розчарувань, неприємних несподіванок. У ньому все так, як ви хочете. Адже не треба мати справу з реальною людиною, з її поглядами, усталеними звичками і смаками, котрі не співпадають з вашими. А це ж так обтяжливо!

Самотність у мережі

Абстрактними стосунками люди часто заповнюють душевну порожнечу, котра виникає від страху перед реальним життям.

До прикладу: 

Віктор сумно жартує, що його особисте життя майже цілком існує в електронному вигляді. Він залюбки листується з багатьма дівчатами в інтернеті, але до живого спілкування справа доходить дуже рідко. 

Абстрактному коханню надають перевагу ті, хто має в уяві якийсь його еталон, сформований під впливом дитячих вражень. Постійне порівняння власного життя з ідеалом, якого не існує і заважає їм будувати стосунки з реальними людьми. Але насправді все здається банальним і нецікавим.

Пошук нових, "кращих" партнерів проблему не розв'язує, адже справа не в комусь, а у власному світосприйнятті. Але поки усвідомлення цього прийде (й чи прийде?), накопичиться вже чимало травматичного досвіду, щоб почати боятися справжнього життя.

Та поки ми його боїмося, воно триває. І від нас самих залежить, чи буде воно наповнене подіями чи тільки мріями про них.